Інтеграція з РЕБ і радарами: зенітний дрон у єдиній системі

Масовані атаки ударних безпілотних літальних апаратів (БпЛА), зокрема типу Shahed, перетворили повітряну загрозу на щоденну реальність, що створює ризики для населення, критичної інфраструктури, логістики та енергетики. У таких умовах ефективність захисту від повітряних загроз забезпечує не окремий інструмент, а комплексна система протидії БпЛА, де кожен елемент виконує свою функцію.

У багатошаровій системі радар відповідає за виявлення, РЕБ – за вплив на канали зв’язку та навігації, а дрон-перехоплювач забезпечує фізичне знищення цілі, коли лише радіоелектронного впливу недостатньо. Саме таким чином функціонує багатошарова протиповітряна оборона (ППО) як комплексна взаємодія засобів впливу та систем фізичного перехоплення.

Роль радарів у виявленні

Радари є основою первинної реакції на повітряну загрозу. Вони формують основу для будь-якого циклу реагування: місцезнаходження цілі, напрямок руху, динаміка та час, доступний для прийняття рішення.

На практиці ефективність значно підвищується, коли дані з різних джерел інтегруються в єдиний інтерфейс. Прикладом такого підходу є використання агрегованих сервісів, таких як SkyMap – українська платформа моніторингу повітряної обстановки, яка об’єднує дані з різних радіолокаційних станцій та постів спостереження в єдину інтерактивну карту. SkyMap дозволяє бачити параметри цілі – напрямок, швидкість, висоту – і передавати їх безпосередньо в систему управління перехоплювачем, перетворюючи розрізнені сигнали на зрозумілу основу для прийняття рішень.

Важливим аспектом є те, що точність і корисність даних залежать від якості джерела та налаштувань. Тому в реальному застосуванні часто потрібні інструменти, які:

1. Допомагають швидко зрозуміти куди саме виводити перехоплювач,
2. Показують розрахункову точку зустрічі,
3. Підказують, чи є сенс стартувати, якщо вікно реагування надто вузьке.
4. Дозволяють оператору візуально перевірити положення цілі та напрямок руху за відеопотоком, коригуючи можливі похибки даних радара через програмне забезпечення.

Де РЕБ ефективний, а де – ні

РЕБ проти дронів є важливим елементом, але не універсальним. Вона найбільш ефективна в ситуаціях, коли ціль критично залежить від певного каналу зв’язку або навігації. Однак у реальних атаках можливі сценарії, коли придушення не забезпечує передбачуваного ефекту: дрон може зберігати небезпечну траєкторію після впливу, а час на реакцію залишається мінімальним. Крім того, не існує універсальних засобів РЕБ, які однаково ефективно перекривали б увесь спектр частот. Часто придушується лише частина каналів, тоді як сучасні БпЛА здатні адаптуватися – перемикати частоти, змінювати режими зв’язку або використовувати альтернативні алгоритми навігації. Це означає, що навіть потужний РЕБ не гарантує повної нейтралізації загрози.

Чому потрібне фізичне перехоплення

Фізичне перехоплення необхідне в ситуаціях, коли важлива не потенційна втрата керованості цілі, а гарантоване припинення загрози до моменту ураження об’єкта.

Саме тому виник окремий клас рішень – перехоплювачі, які інтегруються з даними виявлення. Вони вирішують ключову проблему: не лише знати про наявність цілі, але й вчасно вивести засіб ураження в потрібний район.

На цьому етапі вирішальну роль відіграє не тільки майстерність пілота, а й наявність у складі комплексу наземної станції керування (НСК), здатної інтегруватися з радарами та передавати оператору точні дані про параметри цілі. Саме така цифрова підтримка дозволяє перетворити окремий перехоплювач на елемент керованої системи ППО.

Інтеграція на прикладі українського рішення

Прикладом комплексної системи протидії БпЛА є WIY DRONES з наземною станцією керування та дроном-перехоплювачем WIY STRILA.

Наземна станція з програмним забезпеченням

WIY використовує власну наземну станцію керування у форматі компактного боксу – це готовий до роботи комплекс із вбудованим екраном, системою живлення, портами підключення, відеовиходом, пультом та окулярами. Фактично оператор отримує не набір окремих пристроїв, а єдине робоче місце, яке можна швидко розгорнути в автомобілі, укритті або на позиції без складної інфраструктури.

Інтерфейс станції побудований на двох ключових режимах відображення:

1. Екрані планування – Режим використовується на етапі підготовки та оцінки обстановки. На цьому екрані оператор має доступ до карти району, інформації про місію та стан системи. Відображаються власні координати розрахунку, кола дальності та зони ураження, дані від РЛС і цілевказання з зовнішніх джерел. Саме тут формується первинна картина повітряної обстановки, оцінюється доцільність старту та планується маршрут польоту.
2. Екрані польоту – Режим призначений для безпосереднього виконання місії. Він поєднує відео з камери дрона в реальному часі, карту з позицією перехоплювача, телеметрію та статус бортових систем. Додатково відображаються індикатори цілей, рівень тротлу, контроль батареї та якості зв’язку. Такий формат дозволяє оператору одночасно бачити ситуацію в повітрі й керувати дроном без перемикання між різними пристроями.
3. Перемикання між режимами – Перехід між екранами здійснюється однією кнопкою «Режим» на клавіатурі НСК, що забезпечує миттєве перемикання від планування до бойової роботи без втрати даних або контексту місії.

Інтеграція з джерелами виявлення: SkyMap та RADA

У поточній конфігурації станція працює з даними SkyMap як агрегатора повітряної обстановки. На екрані НСК ціль відображається у вигляді об’єкта, що переміщується в реальному часі по карті, а не як абстрактний набір числових параметрів.

Система показує напрямок і швидкість руху цілі, прогнозовану точку зустрічі та орієнтовний сектор перехоплення. Це дозволяє оператору діяти на основі візуально підтверджених даних і зменшує похибки, пов’язані з неточністю радіолокаційної інформації або людським фактором під час виведення дрона.

Автоматичний вихід у район перехоплення та фінальний контроль оператора

Ключовий принцип: система забезпечує автоматичне виведення в сектор перехоплення, а пілот виконує фінальний етап при візуальному контакті. Такий підхід зменшує час пошуку в повітрі та підвищує ймовірність перехоплення в обмеженому вікні реагування.

Робота без GPS (Sinelink)

НСК WIY підтримує технологію Sinelink – систему позиціонування без GPS на основі мережі наземних маяків. Вона дозволяє визначати координати дрона в зоні ЛБЗ(лінії бойового зіткнення), де супутникова навігація недоступна або приглушена. Модуль встановлюється в антенний блок НСК і може працювати з перехоплювачем у зв’язці, забезпечуючи відображення реального положення апарата на карті та коректну роботу автодоведення на ціль за даними SkyMap. Нові версії НСК постачаються з підтримкою Sinelink або з можливістю доукомплектації, що дає підрозділам резервний контур навігації без залежності від GPS.

Регулярне оновлення програмного забезпечення

У наземній станції передбачено регулярне віддалене оновлення ПЗ. Це дає змогу оперативно впроваджувати нові функції, виправлення та покращення без необхідності повернення обладнання виробнику. Підрозділи отримують актуальну версію системи одразу після релізу, що скорочує розрив між розробкою та реальним бойовим застосуванням.

Майбутній розвиток

Поточна архітектура зенітних FPV-дронів демонструє практичну ефективність, але розглядається як проміжний етап. Основний напрямок – скорочення ролі людини в циклі перехоплення та підвищення швидкості реакції системи.

Термінальне донаведення

Термінальне донаведення – це завершальний етап перехоплення, коли ціль з’являється в кадрі камери і керування переходить під повний контроль пілота. Коли починається термінальна фаза:

1. Встановлено візуальний контакт із ціллю через камеру дрона;
2. Перехоплювач перебуває в зоні прямої видимості;
3. Автоматичний режим вимикається, і пілот бере управління.

Поточний стан

• Доступно зараз:
  Ручне термінальне донаведення – пілот самостійно виконує точне наведення та завершення атаки.
• У розробці:
  Автоматичне термінальне донаведення, яке дозволить системі утримувати ціль у кадрі та допомагати пілоту на фінальних секундах перехоплення.

Зменшення ролі пілота до фінальної фази

Роль людини поступово зводиться до:

1. Фінальних 20–30 секунд перехоплення;
2. Візуального підтвердження цілі;
3. Прийняття рішення про ураження.

Усе, що відбуватиметься до цього моменту – розрахунок траєкторії, зближення, контроль енергетики польоту – переходить у зону відповідальності програмного забезпечення.

Глибша інтеграція з радарами

У майбутньому система розрахована на:

1. Підключення до інших РЛС, які використовуються підрозділами та здатні передавати координати цілей;
2. Використання високоточної РЛС-інформації для автоматичного донаведення з мінімальною похибкою.

Це відкриватиме можливість працювати навіть у випадках, коли централізовані системи недоступні.

Повний цикл перехоплення без постійної участі людини (перспектива)

Кінцева мета розвитку системи:

1. Мінімум людей у контурі прийняття рішень;
2. Максимально швидка реакція на повітряну загрозу;
3. Зменшення втрат дронів і навантаження на екіпажі.

У перспективі це означає перехід до сценарію, де система самостійно:

• Отримує дані від радара,
• Оцінює доцільність перехоплення,
• Виводить дрон у точку зближення,
• Залишає людині лише контроль і фінальне рішення.

Висновок

Багатошарова ППО є практичною інженерною концепцією. Радар формує картину повітряної обстановки, виявляючи різні типи цілей – від безпілотників до літаків і ракет, РЕБ впливає на канали зв’язку та навігації противника, а засоби перехоплення забезпечують фізичне знищення загрози.

Майбутнє – за інтеграціями типу “виявлення → супровід → автодоведення → фінальна дія оператора”, де взаємодія РЕБ і дронів-перехоплювачів доповнює одне одного, утворюючи єдиний цикл реагування. Український ринок безпілотників активно рухається в цьому напрямку, і компанія WIY є частиною цього процесу, розвиваючи власні рішення для автоматизації перехоплення.

Для підрозділів, які розгортають багатошарову систему протиповітряної оборони, наземна станція керування WIY DRONES є готовим серійним рішенням із регулярним оновленням програмного забезпечення та можливістю інтеграції з наявними засобами виявлення і протидії.