WIY Drones розширює можливості наземної станції керування: нові функції для автоматизації, інтеграції та полегшення й зручності керування
Компанія WIY продовжує розвивати не лише власні безпілотні платформи, а й наземну станцію керування (НСК), яка є центральним елементом екосистеми. Останнє оновлення отримало низку нових функцій, спрямованих на автоматизацію роботи операторів, інтеграцію із зовнішніми системами, покращення ситуаційної обізнаності та підвищення ефективності виконання бойових завдань.
Інтеграція в єдине інформаційне середовище
Одним із ключових напрямів розвитку комплексу стала інтеграція з цифровими системами, які вже використовуються українськими підрозділами.
Ключовим оновленням стала підтримка прямої трансляції відео з дрона до Delta Вежа. Це дозволяє передавати зображення в режимі реального часу, покращуючи взаємодію між екіпажами та командуванням і даючи змогу швидше отримувати актуальну інформацію про перебіг виконання завдання.
Варто нагадати, що НСК інтегрована зі SkyMap, що надає оператору доступ до актуальної картографічної інформації, маршрутів, контрольних точок та тактичних шарів в єдиному інтерфейсі. Ця інтеграція не є новою, проте продовжує полегшувати навігацію та координацію дій між екіпажами.
Робота із зовнішніми засобами виявлення
Комплекс також отримав можливість інтеграції із зовнішніми радіолокаційними станціями.
Пряме підключення до джерел виявлення дозволяє оперативніше отримувати інформацію про повітряну обстановку та скорочує час між виявленням цілі й початком її перехоплення. Крім цього, використання зовнішніх джерел даних допомагає ефективніше працювати за умов обмеженої видимості або складної тактичної обстановки.
Більше автоматизації під час виконання місії
Оновлення значно розширює можливості автоматизації польоту.
До комплексу додано підтримку автоматичного зльоту (Auto Take Off), автоматичного виходу у визначений сектор перехоплення та функції Target Lock, яка забезпечує стабільний супровід цілі.
Target Lock самостійно виконує маневрування, наздоганяє та вражає ціль – пілоту залишається лише натиснути кнопку підриву. Фінальне рішення про ураження цілі завжди приймає людина, водночас уже тестується повністю автономна система підриву.
Перехоплення вимагає граничної зосередженості та миттєвої реакції. Автоматизація рутинних процесів вивільняє ресурс пілота для головного – пошуку цілі, контролю місії та оцінки обстановки. Це зберігає його увагу для найвідповідальнішого моменту, адже фінальне рішення про підрив завжди залишається за людиною.
Дистанційне керування та стабільний зв'язок
Ще одним важливим напрямом розвитку комплексу стало вдосконалення дистанційного керування та систем зв'язку. Один підготовлений екіпаж може по черзі працювати з кількома наземними станціями керування, розташованими на різних позиціях, підключаючись до них через захищене інтернет-з'єднання. Такий підхід дозволяє ефективніше використовувати досвідчених операторів та збільшувати кількість прикритих напрямків без пропорційного збільшення кількості екіпажів.
Пілоти зазвичай перебувають поблизу лінії бойового зіткнення та виконують польоти зі своєї основної позиції, одночасно контролюючи кілька дистанційних точок. За допомогою ноутбука з попередньо встановленим програмним забезпеченням один оператор може підключатися до кількох наземних станцій керування за умови стабільного інтернет-з’єднання та увімкненої НСК. На кожній віддаленій позиції працює спотер, який запускає станцію, перевіряє заряд дронів, правильність встановлення пропелерів і за командою готує борти до вильоту. Дистанція керування не має фіксованого обмеження, оскільки зв’язок здійснюється через інтернет, а попереднє налаштування позицій і додаткового обладнання дозволяє одному екіпажу ефективно працювати одразу з кількома точками.
Для забезпечення стабільного зв'язку реалізовано підтримку автоматичної поворотної антени, яка самостійно супроводжує борт під час польоту. Це допомагає підтримувати якісний канал передачі даних навіть під час активного маневрування або роботи на значній відстані.
Крім цього, оператор отримав можливість змінювати відеоканал безпосередньо під час польоту. Така функція дозволяє швидше адаптуватися до зміни радіоелектронної обстановки та продовжувати виконання місії без її переривання.
Покращення навігації
Одним із ключових напрямів розвитку комплексу став поступовий перехід із класичного GPS на систему позиціонування SineLink. Вона визначає координати за методом трилатерації без використання супутникових сигналів (GNSS), що дозволяє зберігати працездатність навіть в умовах активного глушіння або спуфінгу GPS..
Паралельно комплекс розширює можливості інтеграції із зовнішніми джерелами даних. Зокрема, реалізовано підтримку Quantum Systems Mosaic, що дозволяє відображати відео та телеметрію комплексу в єдиному інформаційному середовищі.
Окремо триває розвиток Cruise Mode, який переходить у повноцінний режим польоту. Він автоматично підтримує задану висоту, дозволяє зменшити навантаження на оператора під час проходження маршруту та підвищує стабільність польоту на тривалих дистанціях.
Автоматичний запис польоту
Комплекс підтримує запис польоту, що дозволяє використовувати отримані матеріали для післяпольотного аналізу та оцінки виконання місії.
Записи допомагають аналізувати дії екіпажу, оцінювати ефективність застосування комплексу, вдосконалювати тактику роботи та розбирати нестандартні ситуації, які можуть виникати під час експлуатації.
Наявність історії польотів також спрощує технічний аналіз роботи комплексу та допомагає швидше встановлювати причини можливих відхилень у роботі окремих компонентів.
Підтримка MilLERS
Одним із вже реалізованих перспективних напрямів розвитку комплексу є підтримка MilLERS – захищеної модифікації протоколу радіозв'язку ExpressLRS, адаптованої для роботи у військових умовах.
MilLERS використовує нестандартні або низькі робочі частоти (наприклад, 150 МГц або 370–550 МГц), що забезпечує краще проходження сигналу в умовах складного рельєфу та великої кількості перешкод. Протокол підтримує ППРЧ (псевдовипадкову перебудову робочої частоти), яка підвищує стійкість каналу зв'язку до засобів радіоелектронної боротьби, ускладнюючи його глушіння та перехоплення.
Залежно від конфігурації антен MilELRS здатний забезпечувати стабільний зв'язок на дистанціях від 30 до понад 100 кілометрів. Використання такого рішення покликане підвищити надійність роботи комплексу в умовах активної радіоелектронної протидії, забезпечити більш стійкий канал керування та розширити можливості подальшого розвитку системи.
Поведінка дрона при втраті зв’язку
Окрему увагу приділено роботі комплексу в умовах глушіння засобами РЕБ або тимчасової втрати каналу керування. Якщо зв'язок із наземною станцією переривається, дрон не переходить у некерований режим, а продовжує виконувати останню отриману команду.
Протягом до двох хвилин (точний час залежить від конфігурації системи) борт зберігає параметри польоту та одночасно намагається відновити з'єднання із наземною станцією. Після появи сигналу керування автоматично повертається оператору без необхідності виконувати додаткові дії. Така логіка підвищує стійкість комплексу до короткочасного глушіння та інших тимчасових втрат зв'язку.
Поступовий розвиток екосистеми
Екосистема WIY розвивається не лише за рахунок нових функцій, а й завдяки постійному вдосконаленню вже наявних компонентів. Кожне оновлення покращує автоматизацію польоту, навігацію, стабільність зв'язку, інтеграцію із зовнішніми системами та зручність роботи оператора. При цьому архітектура комплексу залишається відкритою для інтеграції з новими платформами та програмними рішеннями відповідно до потреб підрозділів.
Останні зміни демонструють, що розвиток комплексу WIY спрямований не лише на вдосконалення окремих безпілотних платформ, а й на створення цілісної цифрової екосистеми. Інтеграція з картографічними сервісами, радарами та системами управління, розширення можливостей автоматизації, покращення навігації й дистанційного керування поступово формують комплекс, який дозволяє ефективніше працювати як окремому екіпажу, так і в складі більшої мережі взаємодіючих підрозділів.