29 May 2026

Нова економіка ППО проти БпЛА

Руслан Шевченко

Одна ракета ППО може коштувати дорожче, ніж десятки ударних дронів, які вона збиває. Саме тому масовані атаки БпЛА стали не лише військовим, а й економічним викликом для сучасної протиповітряної оборони.

Коли противник запускає дешеві повітряні цілі хвилями, оборонна сторона змушена витрачати значно дорожчі засоби ураження, обмежені запаси ракет і ресурси складної інфраструктури. У таких умовах ефективність ППО визначається не лише дальністю, точністю чи технологічністю комплексу, а й вартістю одного успішного перехоплення.

Саме в цьому контексті формується нова економіка протиповітряної оборони, де дрони-перехоплювачі стають окремим інструментом для боротьби з масовими дешевими цілями та дозволяють зберігати дорогі ракетні системи для загроз вищого пріоритету.

Вартість цілі проти вартості перехоплення

Однією з головних проблем сучасної протиповітряної оборони залишається економіка перехоплення. Відкриті джерела неодноразово зазначали, що вартість ударного БпЛА типу Shahed-136 оцінюється орієнтовно у 20–50 тисяч доларів США залежно від комплектації та каналу постачання. Водночас вартість однієї ракети сучасних систем ППО може перевищувати ціну цілі у десятки або навіть сотні разів.

Для прикладу:

1. Ракета NASAMS AIM-120 AMRAAM оцінюється приблизно у 1–1,2 млн доларів;
2. IRIS-T SLM – орієнтовно 400–500 тисяч доларів;
3. Patriot PAC-3 – від 3 до 5 млн доларів за один пуск.

Таким чином співвідношення між вартістю цілі та вартістю її перехоплення може сягати:

1. 1:20;
2. 1:50;
3. А в окремих випадках навіть понад 1:100.

За умов масованих атак це створює значне економічне навантаження на систему оборони. Якщо одночасно запускаються десятки або сотні дронів, навіть успішне відбиття атаки може коштувати мільйони доларів лише у витрачених боєприпасах.

Серед ключових факторів цієї проблеми:

1. Обмежена кількість ракет на бойовому чергуванні;
2. Висока собівартість кожного пуску;
3. Складна логістика поповнення запасів;
4. Тривалий цикл виробництва ракет;
5. Залежність від складної пускової інфраструктури.

У реальних умовах війни противник може використовувати тактику перевантаження ППО. Масований запуск дешевих дронів змушує оборонну сторону витрачати значно дорожчі засоби ураження та розподіляти ресурси між великою кількістю цілей. Навіть одна хвиля атаки може коштувати системі ППО десятки мільйонів доларів.

Саме тому дрони-перехоплювачі дедалі частіше розглядаються як один із ключових елементів багаторівневої оборони. Вони дозволяють суттєво знизити вартість одного перехоплення та зберігати дорогі ракетні комплекси для цілей вищого пріоритету – зокрема крилатих або балістичних ракет.

У сучасній концепції ППО формується підхід, де:

1. Дорогі ракетні системи працюють по найбільш небезпечних цілях;
2. Дрони-перехоплювачі беруть на себе масові повітряні загрози;
3. Розвідувальні системи та РЛС забезпечують раннє виявлення й розподіл цілей між різними рівнями оборони.

Масовість як інструмент виснаження

Масовані атаки безпілотників побудовані на принципі перевантаження системи оборони. Одночасний запуск десятків або сотень БпЛА змушує ППО розподіляти обмежені ресурси, приймати рішення в умовах дефіциту часу та використовувати високовартісні засоби проти відносно дешевих цілей.

Саме тому в сценаріях масового застосування ракетні комплекси, попри свою технічну спроможність, часто виявляються економічно невиправданими. Дешевша та мобільна складова – зенітний дрон-перехоплювач – дає можливість створити додатковий ешелон ближнього перехоплення, зменшити навантаження на ракетні системи та забезпечити масове знищення дронів без критичного зростання загальних витрат.

Фактично формується новий клас дешевої ППО, де дорогі ракети більше не витрачаються на масові дешеві цілі.

Рій дронів-перехоплювачів як майбутнє

Подальший розвиток напряму пов’язаний із переходом від одиничних перехоплювачів до їх групового (роєвого) застосування. Рій дронів-перехоплювачів дозволятиме одночасно супроводжувати кілька цілей, суттєво скорочувати час реакції, підвищувати ймовірність ураження та мінімізувати залежність від окремого пускового засобу.

Ключовими елементами такої архітектури є:

1. Інтеграція з радарами та системами обміну даними в реальному часі;
2. Автоматичний розрахунок точки зустрічі;
3. Оцінка доцільності запуску з урахуванням швидкості та траєкторії цілі;
4. Автодоведення у сектор перехоплення;
5. Фінальне термінальне донаведення оператором.

Це вже не окремий бойовий апарат, а повноцінний елемент системної архітектури, що поєднує виявлення, обробку даних і фізичне ураження в єдиний високоефективний контур.

Приклад українського рішення WIY STRILA

 Українські defense-tech компанії вже працюють над рішеннями, які відповідають новій логіці дешевої та масової ППО. Одним із прикладів такого підходу є український зенітний дрон-перехоплювач WIY STRILA.

Необхідність подібних систем особливо загострилася після регулярних масованих атак ударними БпЛА по українській інфраструктурі. Під час окремих атак противник одночасно запускав десятки Shahed-136, намагаючись перевантажити систему ППО, розосередити увагу екіпажів та змусити оборонну сторону витрачати значні ресурси на перехоплення великої кількості дешевих повітряних цілей.

У таких умовах дедалі більшого значення набувають мобільні та дешевші засоби перехоплення, здатні швидко реагувати на масові загрози без використання дорогих ракетних комплексів.

Практичну реалізацію такого підходу демонструє WIY STRILA. Комплекс створений спеціально для перехоплення швидких і маневрових повітряних цілей, насамперед ударних БпЛА типу Shahed.

Серед ключових особливостей БпЛА WIY STRILA:

1. Максимальна швидкість до 415 км/год;
2. Інтеграція з системами цілевказання та РЛС;
3. Автоматичний розрахунок точки зустрічі;
4. Оновлений автопілот із покращеною стабілізацією та алгоритмами наведення;

Наземна станція керування дозволяє оператору працювати не лише з відео, а й з цифровою картою, позицією цілі, сектором перехоплення та телеметрією в режимі реального часу. НСК також підтримує дистанційне оновлення програмного забезпечення та інтеграцію з зовнішніми джерелами цілевказання.

Окрему роль у концепції дешевої ППО відіграє саме вартість перехоплення. На початку 2026 року вартість комплексу WIY STRILA була знижена зі 144 500 грн до 99 500 грн без зміни ключових технічних характеристик. Це стало можливим завдяки оптимізації виробництва, локалізації компонентної бази та спрощенню логістики.

Подібний підхід дозволяє масштабувати кількість перехоплювачів і формувати більш економічно стійку модель протидії масованим атакам.

Окремі кейси вже демонструють практичну ефективність такого підходу. Зокрема, у відкритому доступі публікувалися приклади, де за одну добу екіпажі дронів-перехоплювачів знищували одразу декілька повітряних цілей. Саме такі сценарії дедалі частіше розглядаються як один із напрямків розвитку ближнього ешелону ППО для боротьби з масовими атаками БпЛА.

Підсумки

Сучасна економіка протиповітряної оборони визначається не лише технічними характеристиками систем, а насамперед співвідношенням витрат і досягнутого результату. Дрон-перехоплювач дозволяє суттєво знизити вартість перехоплення, підвищити стійкість оборони до масованих атак і оптимізувати використання високовартісних ракетних засобів. 

Таким чином, відповідь на виклик масованого застосування ударних безпілотників полягає у впровадженні багатошарової, економічно збалансованої системи, де кожен елемент – від виявлення до фізичного ураження – застосовується з урахуванням його вартості та оперативної доцільності. Саме така модель визначає нову логіку сучасної протиповітряної оборони та забезпечує Україні стійку перевагу в умовах масової тривалої повітряної загрози.