WIY представила STRILA-2 LR та швидкісний перехоплювач SPYS для боротьби з ударними БпЛА
WIY представила STRILA-2 LR та швидкісний перехоплювач SPYS для боротьби з ударними БпЛА
Українська компанія WIY продовжує розвивати лінійку дронів-перехоплювачів, орієнтованих на боротьбу зі звичайними та реактивними ударними БпЛА. В інтерв’ю виданню «Мілітарний» директор компанії розповів про розвиток лінійки перехоплювачів WIY: STRILA для перехоплення швидкісних і маневрових повітряних цілей типу Shahed-136, новий БпАК LR для роботи по повітряних цілях на великій дальності та SPYS, призначений для ураження високошвидкісних реактивних повітряних цілей.
Обидва продукти розвивають різні напрями протидії ударним дронам. У випадку STRILA-2 LR акцент зроблено на тривалішому перебуванні в повітрі та більшому запасі ходу. SPYS, навпаки, створюється як високошвидкісний засіб перехоплення, для якого ключове значення мають швидкість, автоматичне наведення та здатність працювати за умов дуже короткого часу зближення з ціллю.
«Це еволюція нашої поточної “Стріли”, яку ми зараз штатно постачаємо на Агенцію оборонних закупівель, також по контракту допомоги від уряду Німеччини уряду України», – розповів директор компанії WIY.
STRILA-2 LR: більша автономність і запас ходу
STRILA-2 LR є розвитком попередньої версії дрона-перехоплювача STRILA. Основні зміни торкнулися часу перебування в повітрі та дальності польоту.
Попередня STRILA мала близько 12 хвилин польотного часу та запас ходу приблизно 30 км. У новій версії ці показники збільшилися до 30 хвилин і 50 км відповідно. Таким чином, час перебування в повітрі зріс у 2,5 раза, а запас ходу – приблизно на дві третини.
«Якщо у нашій попередній “Стрілі” запас ходу був дванадцять хвилин і запас по дистанції тридцять кілометрів, то на оновленій версії це вже тридцять хвилин в повітрі і п’ятдесят кілометрів запасу ходу», – зазначив директор WIY.
Збільшення автономності вимагало компромісу. Максимальна швидкість нової модифікації знизилася приблизно на 40 км/год і становить близько 310 км/год. Водночас, за словами директора WIY, цього показника достатньо для перехоплення звичайних ударних БпЛА типу Shahed із поршневими двигунами.
Це означає, що STRILA-2 LR орієнтована не лише на короткий швидкісний вихід до цілі. Збільшений час польоту дозволяє довше залишатися в районі ймовірної появи ударного дрона, працювати на більшій відстані від точки запуску та прикривати ширшу територію.
SPYS як відповідь на реактивні ударні дрони
Окремим напрямом роботи WIY став новий швидкісний перехоплювач SPYS. Потреба в такому рішенні виникла через поширення реактивних модифікацій російських ударних БпЛА, швидкість яких суттєво ускладнює застосування звичайних засобів перехоплення.
За словами директора компанії, SPYS уже досяг швидкості близько 600 км/год. При цьому апарат має порівняно невеликий час перебування в повітрі та обмежений запас ходу. Для цього класу систем головним пріоритетом є не тривале патрулювання, а здатність швидко вийти на траєкторію реактивної цілі та виконати перехоплення.
«Нам довелося дуже швидко робити новий дрон, який вже станом на зараз досяг швидкості шістсот кілометрів на годину. У нього невеликий запас, невеликий час в повітрі, але саме шістсот кілометрів на годину – ця швидкість дозволяє казати про перехоплення саме реактивних цілей», – пояснив керівник компанії WIY.
Таким чином, STRILA-2 LR і SPYS не замінюють один одного. Вони створюються для різних сценаріїв. STRILA-2 LR забезпечує більшу автономність і дальність під час роботи по традиційних ударних БпЛА, тоді як SPYS має закрити потребу у швидкісному перехопленні реактивних цілей.
Різні варіанти запуску SPYS
У межах представленої концепції WIY розглядає кілька варіантів запуску нового перехоплювача. Один із них передбачає старт із землі або з повітряної платформи. Як носій потенційно може використовуватися літак, гвинтокрил чи інший літальний апарат, здатний підняти та запустити перехоплювач.
Другий напрям – ручна пускова система. Вона розглядається як засіб посилення мобільних вогневих груп, підрозділів охорони та груп, відповідальних за захист критичної інфраструктури. Ідея полягає в тому, щоб спростити дії користувача та передати основну частину польоту автоматизованим системам.
Оператор повинен побачити повітряну ціль, направити на неї пусковий пристрій і виконати запуск. Після цього дрон має самостійно продовжити політ, скоригувати траєкторію та вийти на ціль.
Водночас показана під час інтерв’ю ручна версія ще не є завершеним серійним виробом. Директор WIY прямо називає її прототипом і демонстрацією того, до якого вигляду система має прийти в процесі подальшої розробки. Корпус пускового пристрою, ручка, електроніка та механізм запуску ще мають бути доопрацьовані.
Автоматичне наведення як основа системи
Однією з головних тем інтерв’ю стала подальша автоматизація перехоплення. На момент розмови комплекс WIY уже підтримував автоматичний зліт, автоматичний вихід у район імовірного знаходження цілі та автоматичне донаведення на фінальній ділянці польоту.
Наступним етапом розвитку стали Target Lock та автоматичний підрив. Target Lock має зменшити кількість ручних дій оператора під час фінального зближення з ціллю, тоді як автоматичний підрив розвиває автоматизацію безпосередньо на завершальному етапі перехоплення.
Частина цих технологій уже працює, з кейсами збиття в автоматичному режимі на STRILA. Зокрема, система автоматичного донаведення демонструє стабільну роботу під час переслідування цілі навздогін. Наступним етапом є відпрацювання перехоплення на зустрічному курсі, коли обидва апарати рухаються один одному назустріч.
«Ми довго працювали над цим алгоритмом, він стабільно це робить навздогін. Зараз ми працюємо над цією системою на зустрічному шляху», – наголосив директор компанії WIY.
Для ручної версії SPYS компанія планує об’єднати всі ці функції в єдину систему. У фінальному вигляді користувач повинен лише направити пристрій на об’єкт і виконати запуск, тоді як подальший політ і наведення мають здійснюватися автоматично.
На момент запису інтерв’ю система донаведення ще тестувалася на STRILA. Її встановлення на SPYS і перші випробування з бойовими пілотами були заплановані як наступний етап розвитку проєкту.
Чому головна складність полягає у програмному забезпеченні
Швидкість у 600 км/год є однією з найбільш помітних характеристик SPYS, однак директор WIY наголошує, що найскладнішою частиною системи залишається не пусковий механізм або корпус дрона.
Основне інженерне завдання – розробка програмного забезпечення, яке має захоплювати ціль, утримувати її, прогнозувати точку зустрічі, коригувати траєкторію та забезпечувати спрацювання бойової частини під час зближення.
«Найскладніша частина – це програмне забезпечення, яке це все буде реалізовувати: саме наведення, детонація при зближенні», – зазначив директор WIY.
При перехопленні дрон не завжди повинен летіти безпосередньо в поточне положення цілі. Система має визначити, де ціль опиниться через кілька секунд, і спрямувати перехоплювач у прогнозовану точку зустрічі.
Під час переслідування навздогін різниця швидкостей може бути порівняно невеликою. Але при зустрічному курсі сумарна швидкість зближення може досягати сотень кілометрів на годину. За таких умов людині надзвичайно складно вручну розраховувати випередження і постійно коригувати політ. Саме тому автоматичне захоплення та донаведення стають ключовою частиною всієї системи.
Власна електроніка та українські двигуни
Досягнення високої швидкості стало результатом не одного окремого рішення, а поєднання досвіду, отриманого під час роботи над STRILA, власної електроніки та спеціально розроблених силових компонентів.
За словами директора WIY, стандартна китайська компонентна база не дозволяла безпосередньо отримати необхідні характеристики. Тому для нового виробу була створена електроніка, здатна витримувати високі струми та навантаження.
«Була розроблена електроніка власного виробництва, яка дозволяє витримувати ці всі навантаження, ці всі струми».
Окремо в інтерв’ю згадуються українські двигуни компанії Motor-G. Їх виготовляють відповідно до технічного завдання спеціально для цього виробу, оскільки готові серійні двигуни не повністю відповідали вимогам проєкту.
«Це насправді українські мотори, мотори компанії Motor-G. Це ті мотори, які нам були потрібні по нашому технічному завданню», – розповів директор компанії WIY.
Також у розробці використовуються українська штатна бойова частина та електродетонатор. Камери поки залишаються китайського виробництва, однак WIY працює над їх подальшою заміною.
Це свідчить про поступове поглиблення локалізації. Компанія переходить від використання готових компонентів до розробки власної електроніки та замовлення спеціалізованих українських комплектуючих під конкретні технічні вимоги.
Підготовка до бойових випробувань
На момент запису інтерв’ю SPYS ще перебував на етапі тестування та подальшого доопрацювання. За словами директора WIY, першу партію з 50 дронів планували передати бойовим пілотам для випробувань у реальних умовах.
Основними завданнями цього етапу мають стати збір статистики, отримання відгуків від військових і визначення необхідних змін у конструкції та програмному забезпеченні. Після доопрацювання компанія планує перейти до кодифікації виробу та пропонувати його державним замовникам.
Окремим потенційним напрямом називається захист підприємств і об’єктів критичної інфраструктури. Ручна версія системи може бути адаптована для ширшого кола підготовлених користувачів, зокрема мобільних вогневих груп, поліції, структур МВС та охоронних підрозділів.
Водночас у матеріалах важливо чітко розмежовувати поточний стан дрона і фінальну концепцію. SPYS та його ручна пускова система ще не представлені як завершений серійний комплекс. Йдеться про прототип, який проходить інтеграцію автоматичних функцій і готується до випробувань.
Два напрями розвитку українських перехоплювачів
Представлені WIY рішення демонструють два різні підходи до боротьби з ударними БпЛА.
STRILA-2 LR розвиває вже наявну платформу в напрямі збільшення автономності. Більший час польоту та запас ходу дозволяють довше залишатися в районі чергування та працювати на більшій відстані від точки запуску.
SPYS створюється як швидкісний перехоплювач для реактивних цілей, де вирішальними є швидкий старт, висока швидкість зближення та автоматичне наведення. У цьому випадку головною технологією стає не лише сам літальний апарат, а програмний комплекс, здатний прогнозувати траєкторію цілі й виконувати перехоплення за мінімальної участі оператора.
Саме поєднання спеціалізованої апаратної частини, українських комплектуючих і автоматичних алгоритмів може визначати подальший розвиток систем протидії ударним дронам.
Більше про розвиток безпілотних комплексів WIY, досвід їх бойового застосування та нові розробки компанії – у повному інтерв’ю директора WIY для «Мілітарного».